May. 2nd, 2016

hiddenbehind: (кошка Шрёдингера)
Не знаю, якою мірою той пост буде цікавий та зрозумілий людям, далеким від навколофантастичних спільнот. Хоча питання, які він піднімає, значно глибше, ніж усякі фендоми.
Так чи інакше, користуючись нагодою, хочу написати дещо на ту ж тему, але з іншого ракурсу.

Так от. Ти живеш у Радянському Союзі, який офіційно подається як країна сил добра. У глибині душі, як би пропаганда не промивала мозок, ти все одно відчуваєш, що з тим добром щось не так. Але це десь так глибоко, що ти того не можеш не те що сформулювати, а й навіть усвідомити. Замість того у твоїй свідомості закріплюється, що добро – от воно таке, залізною рукою заганяє у щастя, оце усе.
Та от совок закінчується. І стає більш-менш загальним місцем, що оте совєцьке «добро» було не добро, а добро це щось інше. І ти нарешті розумієш, що твоє глибинне відчуття тебе не обманювало.
Але який висновок ти з того робиш?

А висновок такий: добра насправді не існує. Добро – це химера, якою прикривається зло, щоб йому було зручніше досягати своїх цілей. А насправді є тільки більші чи менші градації зла.
Та й, власне, якщо немає добра, то й поняття зла теж втрачає сенс, бо воно має його тільки як антипод добра. А є тільки ті чи інші сили із своїми інтересами, яких вони досягають різними засобами.

І коли тобі пропонують вибрати між певними силами добра та силами зла, то сили зла можуть виглядати навіть більш привабливо, бо вони принаймні не приховують, що вони зло. Та все ж таки ти не вибереш зло – бо від того, що добра немає, зло не перестало бути чимось поганим. Ти просто відмахнешся від обох сторін як від «однакової фігні».
Але якщо з’явиться альтернатива у вигляді третьої сили, яка має прості і прагматичні цілі, не приховує їх егоїстичність, може бути відверто цинічною у виборі засобів їх досягнення, та й взагалі «ріже правду-матку» – вона і може стати твоїм вибором. Просто за те, що не намагається виглядати кращою, ніж є.

І якщо у житті ти колись зустрінеш чисте добро, ти весь час будеш думати, де ж там пастка, і коли ж воно нарешті виявить свою «справжню сутність». І, звісно, рано чи пізно ти дочекаєшся, бо люди неідеальні: усі можуть колись зірватися чи ще що; а ще є така річ як самоздійсненні пророцтва. І тоді ти зітхнеш полегшено: о, ну я ж знав! я ж відчував!
Бо ти, дійсно, знаєш та маєш досвід, як жити і що робити з тим чи іншим злом, але не знаєш, як це воно з добром.
Треба зробити добро із зла, бо більше нема із чого – це твій девіз. Бо це єдине добро, яке ти можеш зрозуміти.

І ти врешті-решт можеш навіть мріяти про світ, у якому не буде зла, а який буде наповнений тільки справжнім добром. Але не для себе, а для абстрактних нащадків.
І навіть не тому, що це дуже далека перспектива, до якої ти не доживеш – хоча, зазвичай ти саме так це і пояснюєш.
А насправді тому, що у світі добра ти будеш зайвою людиною, якій там немає місця.

December 2016

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829 3031

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 04:50 pm
Powered by Dreamwidth Studios