hiddenbehind: (девачка)
Влітку 2015 року Міністерством охорони здоров’я України було створено мультидисциплінарну робочу групу з розроблення медичних стандартів за темою “Транссексуалізм” (пізніше назва теми змінилася на “Гендерну дисфорію”). Новий клінічний протокол мав прийти на заміну існуючій процедурі, яка регламентується Наказом № 60 МОЗ.
Нажаль, до групи не були включені представники ГО “Інсайт”, і процес її роботи був досить закритим та непрозорим. Це викликало певні побоювання. Тим не менш, у лютому 2016 проект уніфікованого клінічного протоколу було оприлюднено на сайті МОЗ для громадського обговорення. Співробітниці “Інсайту”, вивчивши документи, разом з іншими трансгендерними активістами написали до них свої зауваження та надіслали до МОЗ.
І нарешті 15 вересня документи “Адаптована клінічна настанова, заснована на доказах «Гендерна дисфорія»“ та “Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги «Гендерна дисфорія»“ було затверджено Наказом МОЗ № 972 та опубліковано на сайті реєстру медико-технологічних документів.

Більш детальний аналіз нового протоколу ми зробимо пізніше. Зараз же наведемо ключові моменти, за якими він відрізняється від процедури, що діяла досі.
- Нова процедура передбачає три рівні медичної допомоги трансгендерним людям, з яких обов’язковими є перші два. На первинному рівні трансгендер звертається до сімейного лікаря (терапевта). На вторинному рівні відбувається встановлення діагнозу психіатром, а також отримання необхідної психотерапевтичної, ендокринологічної та хірургічної допомоги. На третинному рівні можливий перегляд діагнозу, якщо пацієнт з ним незгодний.
- У разі встановлення діагнозу гендерної дисфорії обов’язковими медичними втручаннями вказані психотерапія та гормональна терапія. Хірургічне втручання не є обов’язковим, але зазначено, що саме воно є підставою для видання медичного свідоцтва про зміну (корекцію) статевої належності – яке, у свою чергу, необхідне для подальшого юридичного визнання гендеру трансгендерної особи.
- Діагностика психіатром в амбулаторних умовах має тривати не менше ніж два роки. Госпіталізація у психіатричний стаціонар на обов’язкових умовах не передбачається, проте за потреби є можливою.
- Окрему увагу у протоколі приділено питанням допомоги трансгендерним дітям та підліткам.
- Також окремий розділ присвячено питанню репродуктивних можливостей для трансгендерів та адопції. Наголошується, що їм не мають відмовляти у цьому.

Зазначимо, що Наказ № 60 на поточний момент ще не скасовано. Але, зважаючи на велику кількість колізій між ним та новим протоколом, очікуємо, що це відбудеться найближчим часом. Також залишаються питання до регулювання всіх аспектів зміни документів трансгендерних людей.
Хочемо звернути увагу, що за певними моментами остаточна редакція протоколу у порівнянні з проектом, який пропонувався для громадського обговорення, стала гіршою. Це стосується зокрема можливості стаціонарного обстеження (у проекті воно прямо заборонялося), двох років спостереження (навіть у Наказі №60 був тільки рік) та, найголовніше, хірургічного втручання як умови для визнання гендеру (у проекті йшлося про психотерапію та гормонотерапію).
Отже, нова процедура, хоча і має окремі зміни на краще, нажаль не стала тим проривом в українському транс-законодавстві, яким мала шанс стати, і залишає ще дуже великий простір для подальшого удосконалення.

http://insight-ukraine.org/zatverdzheno-novij-medichnij-protokol-transgendernogo-perexodu/
hiddenbehind: (девачка)
Як і минулого року, думаю про те, а що Київпрайд дав саме трансгендерній спільноті.
Цього разу я сама намагалася робити що могла, щоб привернути більше уваги до "літери Т". І дещо мені таки вдалося. Проте, якщо дивитися на картину в цілому, наша літера все одно губиться на загальному тлі суспільних дискусій навколо ЛГБТ. Тут, з одного боку, грає те, що тема ЛГБ на відміну від Т вже є значно більш розкритою у інформаційному просторі, а з іншого, що відкритих Т-людей у порівнянні з ЛГБ усе ще дуже мало.
І якщо ми хочемо привертати увагу саме до Т, то так чи інакше треба робити якісь окремі суспільні транс-івенти, де саме наша проблематика і наші мессаджі будуть на першому плані.

Якщо прив'язувати їх до якоїсь певної дати (що, звісно, зовсім не обов'язково, але дещо спрощує формування та донесення тих самих мессаджів), то я бачу три можливі дати: День видимості 31 березня, День депатологізації 24 жовтня та День пам'яті 20 листопада.
День видимості виглядає гарним як для "транс-прайду", але цього року він уже позаду (мені у ті дні було трохи не до того, щиро кажучи).
День пам'яті є важливим, але він має сумний відтінок скоріше скорботи, ніж боротьби. Тобто, у цей день транс-люди сприймаються більше як жертви несправедливого устрою, ніж як ті, хто здатні його змінювати.
День депатологізації, навпаки, видається гарним якраз для боротьби, для протестних акції, для озвучування вимог - однією з яких і є, власне, депатологізація трансгендерності.
Минулого року саме до цього дня була прив'язана транс-конференція. І це була дуже значуща подія, але все-таки більш внутрішнього спрямування - на саму спільноту та на спеціалістів. Зараз же я кажу про акції, які могли б бути спрямованими на зовнішнє суспільство, на так би мовити пересічних українських громадян. Думаю, що десь з кінця літа можна було б почати планувати таку вуличну акцію. На розмах "маршу рівності" я б поки не розраховувала, але якщо б вийшло щось більш-менш співставне з феміністичними акціями останніх років (у яких, до речі, транс-люди регулярно беруть участь), то було б уже дуже круто.

До речі, існує імовірність, що десь на той час ми якраз отримаємо нову процедуру замість Наказу №60, у якій уже не буде психіатричного стаціонару та обов'язкового хірургічного втручання. Проте, зважаючи на текст драфту, який пропонувався до громадського обговорення, а також на те, хто ту процедуру розробляли, вже зараз можна сказати, що вона все одно буде далекою від ідеалу. Юридичне визнання гендеру (або, простими словами, зміна документів) за нею не буде ані швидким, ані прозорим, ані доступним, як того рекомендує Рада Європи. Це не буде модель інформованої згоди, і це не буде розмежування юридичних та медичних процедур, як того б хотілося. Тому впровадження нової процедури аж ніяк не стане приводом для призупинення боротьби.
Хтось може сказати, що суто юридична процедура визнання гендеру, без встановлення діагнозу, зараз для України виглядає утопічно. Проте, так саме утопічними можуть здаватися одностатеві шлюби, та розмови про них уже ведуться. Власне, чим раніше певна тема стане активно обговорюваною у широкому суспільному дискурсі, тим скоріше вона наблизиться до втілення у реальність. Тут можна згадати приклад Ірландії, як країни зі своїми дуже сильними "духовними скрєпами". Але водночас там також сильний активістський рух, який зумів схилити суспільство на свій бік - і от минулого року вони вибороли як шлюбну рівність, так і одне з кращих у світі законодавств із визнання гендеру.

І от що я думаю. Дискусії навколо такої процедури в Україні ведуться як правило з позиції, так би мовити, "контратаки", а не "наступу". Тобто, озвучується існуючий стан речей, після чого люди кажуть про те, з чим і чому вони у ньому не згодні. І таким чином до цієї дискусії прямо або непрямо залучаються утримувачі того стану речей - тобто комісія зі зміни статі та МОЗ, якому вона підпорядкована. І це виходять такі собі "мінські перемовини" - які, як і у Мінську, являють собою патову ситуацію, бо обидві сторони тримаються за певні позиції, які вони не хочуть здавати.
Так от, можливо, час вести такі дискусії з іншої позиції - який саме стан речей ми хотіли б бачити, чому саме такий, і чому це правильно як з точки зору прав людини, так і прогресу, і, якщо хочете, з точки зору моралі та гуманізму, щоб він був саме таким. І, досягаючи усвідомлення цих речей різними людьми, залучати на свій бік усе більше союзниць/ків.
І тоді рано чи пізно настане день, коли думка ретроградів з комісії та МОЗ взагалі не матиме суттєвого значення для того, щоб ми могли реалізувати потрібні нам зміни.
hiddenbehind: (девачка)
22 — 24 жовтня 2015 року в місті Києві відбудеться перша в Україні Міжнародна конференція «Трансгендерність у соціальному та медичному контексті».

Конференція має на меті стати майданчиком для спілкування, обміну досвідом та найкращими практиками і знаходження спільної мови між медичними експертами, державними установами, правозахисниками, дослідниками і транс-активістами з різних країн світу. Наша увага зосереджена на перетині дискурсів прав людини та медицини та спрямована на явище гендерної різноманітності. Ми хочемо створити простір для об’єднання людей та установ, що прагнуть надавати кваліфіковані медичні послуги, забезпечувати реалізацію громадянських прав та прав людини для трансгендерних людей та захищати їх від дискримінації та насильства.

Співорганізатори конференції:

  • Громадська організація «Інсайт»

  • Комісія Міністерства охорони здоров’я України з питань зміни (корекції) статевої належності

  • Коаліція з протидії дискримінації в Україні

  • Офіс Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини

Більше інформації про конференцію, у тому числі її програму, ви можете знайти на сайті transconf.org.ua (також англійською та російською мовами).

Ми запрошуємо до участі у конференції транс-активісток/-ів, правозахисниць/-ків, дослідниць/-ків та інших зацікавлених осіб з усіх регіонів України. Якщо ви бажаєте взяти участь, будь-ласка, заповніть форму реєстрації (українською, англійською або російською мовою).

Також оргкомітет конференції шукає волонтерок/-ів. Якщо ви маєте час та бажання допомогти, будь-ласка, ознайомтеся детальніше з потребами організаторів та заповніть форму (українською або російською мовою).

З будь-яких питань щодо конференції ви можете звертатися за адресою transconf.ua@gmail.com
hiddenbehind: (девачка)
Вчера, 2 февраля 2015 года, Всемирная профессиональная ассоциация по вопросам здоровья трансгендеров (WPATH) опубликовала заявление о юридическом признании гендерной идентичности.

Заявление было одобрено Советом Директоров организации 19 января и представляет собой рекомендации, основанные на профессиональном юридическом и врачебном опыте членов WPATH.

Как отмечает Президент организации Джемисон Грин, «в 2010 году WPATH уже выступала против требований хирургии или стерилизации для смены гражданского пола. Тем не менее, некоторые правительства устанавливают различные другие барьеры, препятствующие получению трансгендерными людьми документов, отражающих их идентичность. Часть таких барьеров предполагает прямое участие медицинских специалистов — например, осмотры людей или заполнение документов для судебного процесса. Такие юридические барьеры вредят здоровью транс людей, поскольку они делают социальный переход более сложным, а соответствующие идентичности документы недоступными для многих, и кроме того, они способствуют уязвимости транс людей к дискриминации и насилию».

Заявление о юридическом признании гендерной идентичности

WPATH признает право всех людей на юридическое признание идентичности и соответствующие их гендерной идентичности удостоверения личности. Кроме того, для оптимального физического и психического здоровья все люди должны иметь право свободно выражать свою гендерную идентичность, вне зависимости от того, соответствует ли эта идентичность ожиданиям других людей. Юридически признанные документы, соответствующие собственной идентичности человека, существенно влияют на возможность найти работу, проводить бытовые сделки, получать медицинскую помощь, а также безопасно путешествовать; трансгендерный, транссексуальный или гендерно-неконформный статус не должны мешать людям пользоваться юридическим признанием, которого ожидают и заслуживают все граждане. Барьеры к правовому признанию трансгендерных и транссексуальных лиц могут нанести вред их физическому и психическому здоровью. WPATH продолжает выступать против требования хирургического вмешательства или стерилизации для смены гражданского пола или графы «пол». Никакое конкретное медицинское, хирургическое или психиатрическое лечение или диагноз не являются адекватным показателем гендерной идентичности кого бы то ни было, поэтому они не должны требоваться для изменения гражданского пола. В стандартах медицинской помощи WPATH седьмой редакции признается, что существует спектр гендерных идентичностей, и что ограничение вариантов идентичностей лишь мужскими или женскими может быть недостаточно для отражения всех гендерных идентичностей. Могут быть целесообразными, например, такие варианты, как «Х» или «Другое». Семейное положение и родительский статус не должны влиять на юридическое признание смены гендера, а кроме того, подходящее признание гражданского пола должно быть доступно молодым трансгендерным лицам. Право на юридическое признание пола распространяется на лиц, лишенных свободы или находящихся в учреждениях закрытого типа. Судебные процессы создают финансовые и материально-технические барьеры к юридическому изменению гендера, а также могут нарушать права на частную жизнь и личные потребности лица.

Таким образом, WPATH призывает правительства устранить излишние барьеры, а также создать простые и доступные административные процедуры для получения трансгендерными людьми юридического признания их гендера, соответствующего их собственной гендерной идентичности, в тех случаях, когда указание на пол в документах признается необходимым.

Источник: http://insight-ukraine.org/zayavlenie-wpath-o-yuridicheskom-priznanii-gendernoj-identichnosti/

ЗЫ: выделение моё.
hiddenbehind: (девачка)
Опрос предназначается для всех людей, которые идентифицируют себя как трансгендерные (в самом широком смысле). В опрос включён широкий спектр вопросов: отношение к процедуре смены документов, доступу к гормонам и операциям, диагнозу "Транссексуализм" и депатологизации, праву распоряжаться своим телом и гендерным ролям. Скорее всего, ответы на все вопросы займут у Вас довольно много времени, поэтому рассчитывайте своё время. Если Вы хотите ответить только на некоторые разделы или вопросы, это нормально. Практически во всех вопросах существует возможность указать свой ответ, если ни один из указанных не подходит. Заранее спасибо за Ваши ответы!
http://goo.gl/forms/GaXjchAqvC

ЗЫ: мопед не мой, попросили максимально распространить.
hiddenbehind: (бендеровцы чё)
З української комісії зі зміни статі діла не буде, допоки там залишається Ворник. Це ж фактично такий самий узурпатор, як Янукович чи Путін, тільки від медицини. І можна скільки завгодно наполягати на змінах до наказу, але поки всі кінцеві рішення приймає Ворник та його банда совєцьких мастодонтів, у цій системі нічого принципово не зміниться.
Тому ніяких "перемовин з агресором" - тільки люстрація. Ворник має піти геть. А взагалі-то він повинен сісти - за корупцію, за зловживання службовим становищем, за всі страждання, які він заподіяв багатьом людям.
От коли це станеться, тоді я побачу, що насправді Україна - це Європа.
hiddenbehind: (кошка Шрёдингера)
Ночью что-то снова вспоминала тот случай. Когда я была ещё не совсем Инна, но уже позволяла себе иногда гулять по городу в соответствующем облике.
Когда ко мне прицепились двое придурков, начавшие с желания "познакомиться", но быстро перешедшие к грубостям и оскорблениям.
Потом я сидела на скамейке возле остановки транспорта, где они меня силой удерживали. И один требовал от меня мобильник якобы куда-то позвонить. А я в ответ только невнятно бормотала что-то вроде "чего вы ко мне придолбались?"
Не знаю, что было бы, если бы я просто дала ему этот мобильник. Может, после очередных издевательств всё бы закончилось. Может, по итогу я осталась бы только без телефона - а не без телефона, фотоаппарата, энной суммы денег, и что там ещё было у меня в сумочке, а также с разбитой коленкой - как это вышло в действительности. Об этом можно только гадать.
Но я точно знаю, что когда в конце концов вместо того, чтобы дать ему телефон, я попыталась дать ему в морду - это было правильно. Это, вообще, как бы не единственное, что я ощущаю как правильное во всей этой безобразной ситуации.
И я знаю, что есть люди, которым это понятно без слов. Как наверно есть и люди, которые и после всяких объяснений всё равно не поймут.
И вот я вспоминала это, одновременно думая о Майдане, где ровно год назад "беркут" силой разогнал студентов. Потому что Майдан - когда люди, вместо того чтобы подчиниться и разойтись, вдруг начали строить баррикады, а потом взялись за коктейли Молотова - это для меня в каком-то смысле та же самая ситуация.
И более того. Тот эпизод оказался для меня толчком к тому, чтобы начать транзишен (который, скажем прямо, стал для меня не просто "сменой пола", но, по сути, реконструкцией личности в целом). Так и Майдан стал поводом для начала сложного и длительного процесса изменения страны.
Поэтому - в том числе поэтому - для меня это очень личное.
И поэтому я знаю, что всё было правильно.
Враг коварен и способен ещё причинить нам много вреда.
Но этого знания у меня никто не отнимет.
ЗЫ: комментарии не отключаю, но некомфортные для себя буду просто удалять. Не обессудьте.
hiddenbehind: (девачка)
С 23 по 25 сентября 2013 года в Киеве проходил Пятый национальный конгресс по биоэтике. Биоэтика является интересным и сложным междисциплинарным дискурсом, очерчивающим границы человеческого вмешательства в природу. Находясь на стыке медицины, философии и права, она рассматривает вопросы, вызывающие дискуссии в контексте допустимости применения новых технологий, этики взаимодействия врача и пациента, права людей на изменение собственного тела и даже права выбрать смерть. Биоэтика рассматривает вопросы, касающиеся трансплантологии, абортов, суррогатного материнства, применения нанотехнологий, эвтаназии, «смены пола», доступа к вспомогательным репродуктивным технологиям и т. п.

В Конгрессе принимали участие медики, ученые, юристы, правозащитники и представители религиозных конфессий. Такой состав вполне логичен, так как многие проблемы, рассматриваемые биоэтикой, вызывают коллизии в контексте расстановки приоритетов в общественной системе ценностей. Что важнее — соблюдение прав человека или религиозные догматы? Что первично — выбор людей и их благополучие или тенденция системы к сохранению существующих рамок? Кто обладает полномочиями принимать решения и определять границы дозволенного?

В этом контексте очень показательным был обсуждавшийся на Конгрессе вопрос о существующей в Украине процедуре «смены (коррекции) половой принадлежности». Сам термин «смена половой принадлежности», зафиксированный в Приказе Министерства здравоохранения Украины «Об усовершенствовании оказания медицинской помощи лицам, нуждающимся в смене (коррекции) половой принадлежности» № 60 от 03.02.2011 г., регламентирующем данную процедуру, является весьма спорным с точки зрения соответствия реальному положению дел, ведь современная наука, при всех ее достижениях, не способна изменить биологический пол человека — полнофункционально и на всех уровнях.

Читать полностью
hiddenbehind: (девачка)
Вторая часть статьи о транссексуалах - на сей раз уже не про меня, а про человека, сделавшего операцию.
hiddenbehind: (девачка)
Ну вот я в очередной раз "согрешила" со СМИ на почве трансгендерности.
LB.ua / Общество, Виктория Герасимчук "Превращение" - статья включает интервью со мной и фото, читать здесь.
Журналистка дружественная, к транс-тематике подходит с интересом и желанием разобраться. Комментарии под статьёй приветствуются.
hiddenbehind: (девачка)
Санкт-петербургской ЛГБТ-организацией "Выход" опубликована брошюра "Транссексуалы. Мифы и факты":
"Вокруг транссексуальных людей, как и вокруг других меньшинств, существует множество мифов и предрассудков. В этой брошюре вы найдете основную информацию о транссексуальности. Мы надеемся, что она поможет читателям сделать шаг к принятию своих транссексуальных близких, друзей и знакомых и поддержать их в трудные моменты жизни.
Брошюра написана Дмитрием Исаевым (российский психиатр, психотерапевт, сексолог, заведующий кафедрой клинической психологии факультета клинической психологии СПбГПМА, специалист в области гомосексуальности и трансген­дерности) и Дезертиром (транссексуальный мужчина) при поддержке ЛГБТ-организации Выход".

Текст в формате PDF доступен здесь.

От себя: трушность местами детектед, но с поправкой на это в целом очень хороший текст для просвещения (и ведь непременно найдутся те, кто назовут это пропагандой!) тех, кто не в Т*еме.
hiddenbehind: (девачка)
Интервью со мной на гендерквир-форуме на тему "Трансгендеры в СМИ".
hiddenbehind: (девачка)
Теперь мой транс-экспириенс по части несоответствия внешности и документов пополнился ещё и пребыванием в больнице. Думаю что по ходу этого я его себе подняла даже не на один левел, а как минимум на парочку.

Некоторые хиты в процессе:
- по поводу операций, которые мне делали, долго разбирались, так что же мне удалили в детстве - яичники или яичко?
- когда брали анализ крови, спросили: "У вас были месячные?"
- когда зашёл разговор про то, что операция по коррекции пола не сделана, а возможно только в проекте: "Так вы что ли обратно поменять хотите?"
Ну и главный, ящитаю, квир-хит - выписка начинается со слов: "Больная [паспортные фамилия и.о.], 34 л., поступила..."

А в целом всё это могло бы быть забавно и даже позитивно, но лучше всё же делать такие апгрейды в связи с какими-нибудь другими более приятными поводами.
hiddenbehind: (в никуда)
Чуть позже будет официальный релиз, а пока вкратце своими словами.
Вчера проходило нижеанонсированное мероприятие, просмотр фильма подходил к концу. Девушка, находившаяся на улице, заметила подходивших ко входу молодчиков в масках, около 10 человек. Она вошла и предупредила Тимура, организатора мероприятия. Он попытался их остановить на входе, его побили, затем выпустили из баллончиков слезоточивый газ и убежали.
Ваша покорная слуга в это время находилась внутри на просмотре фильма в зале вместе с ещё около 30 человек. Никто не пострадал, но если бы на входе никого не оказалось, нападавшие прошли бы дальше и всё могло быть гораздо хуже. Тимур получил химический ожог, вчера его забрала скорая, сейчас он (относительно) в порядке, серьёзной опасности для жизни и здоровья слава богу нет.
Милиция пытается повернуть дело как банальное хулиганство, хотя очевидно, что нападение было на почве трансфобии/ксенофобии и оно было предварительно спланировано.
Были журналисты с телеканалов 5 и Интер, и ещё какие-то СМИ. Я сказала на камеру, что из-за вероятности подобных случаев вынуждена сохранять повышенную бдительность и никогда не могу чувствовать себя спокойно на улицах. И это не преувеличение. Всего лишь констатация той реальности, в которой Т*акие как я вынуждены существовать. Которая вчера лишний раз получила подтверждение. И лишнее напоминание... очень символичное оно вышло, горький такой символизм... что нельзя это игнорировать и делать вид, что проблемы не существует.
hiddenbehind: (девачка)
Громадська організація "Інсайт" рада запросити вас на перегляд фільму, дискусію та акцію на честь Дня пам'яті трансгендерних людей.

Програма заходу:

  • демонстрація фільму "Хлопці не плачуть" – 15:00 – 17:00
  • дискусія на тему: «Насильство над трансгендерними людьми на ґрунті ненависті» – 17:30 – 18:00
  • флеш-моб на Поштовій площі (будуть випущені літаючі ліхтарі на честь пам’яті загиблих трансгендерів) - 19:00

20 листопада 2010 р. у Науково-дослідницькому центрі візуальної культури
м. Контрактова Площа, вулиця Григорія Сковороди, 2

Цього року у всьому світі День пам'яті трансгендерних людей відзначається вже дванадцятий раз. В Україні заходи з його нагоди проводяться втретє. Ця дата була заснована після вбивства у 1998 році Ріти Хестер, 34-річної транссексуальної жінки, і слугує нагадуванням про існуючі упередження, ненависть та дискримінацію трансгендерних людей.

Трансгендерні люди – це ті, гендерна ідентичність котрих відрізняється від тієї, що у суспільстві традиційно асоціюється з їхньою біологічною статтю. І внаслідок невідповідності суспільним уявленням про чоловіків та жінок ці люди часто потерпають від різних проявів дискримінації, від упередженого ставлення та насмішок, звільнення з роботи до прямого насильства і вбивства. Подібне суспільне неприйняття призводить також до високого рівня спроб суїциду, що спостерігається серед трансгендерних людей.

Водночас, трансгендерні люди практично незахищені національним законодавством. Зокрема, наразі неможливо змінити громадянську стать без попереднього хірургічного втручання, а також існує складний процес отримання дозволу на зміну статі.

Зміна документів в Україні можлива лише за умови постановки психіатричного діагнозу та примусової стерилізації, що суперечить міжнародному праву та усім принципам людяності.

"У цей день ми хочемо привернути суспільну увагу до проблеми вбивств, скоєних на ґрунті ненависті. Інакшість не повинна бути приводом до дискримінації та насильства,", - сказав Тимур Лисенко, координатор акції.

Ми щиро запрошуємо приєднатися до нас в цей день, в знак солідарності до людей, які щодня страждають та помирають від насильства в нашому суспільстві.

Контакти:
Голова організації ОО "Інсайт"
Олена Шевченко
+380504107561
manager.insight@gmail.com

Координатор трансгендерного напрямку
Тимур Лисенко
+380504107559
timyr.insight@gmail.com
 


hiddenbehind: (girl)

ПРЕС-АНОНС

Презентація результатів Всеукраїнського дослідження
«Ситуація трансгендерів в Україні» 

21 квітня 2010 р. о 12.30 у приміщенні УНІАН за адресою вул. Хрещатик, 4 відбудеться прес-конференція на тему: «Результати всеукраїнського дослідження «Ситуація трансгендерів в Україні». Дослідження реалізовано громадською організацією «Інсайт» в 2009 році і є першим в Україні, що містить дані про цю суспільну групу.

Трансгендери – це люди, чия гендерна ідентичність тією чи іншою мірою не відповідає їх біологічній статі. Сьогодні в українському суспільстві трансгендери є закритою та невидимою групою внаслідок високого рівня суспільної та державної дискримінації. Зокрема, трансгендери стикаються зі значними проблемами у таких сферах як навчання, працевлаштування, охорона здоров’я, медична допомога та зміна документів.

Дослідження «Ситуація трансгендерів в Україні» проводилося з метою поставити проблеми трансгендерних людей на порядок денний суспільного обговорення, привернути увагу держави та громадськості до їх потреб та зменшити рівень стигматизації даної соціальної групи.

В рамках дослідження було проведено 37 глибинних інтерв’ю з трансгендерними людьми, що вже змінили біологічну або громадянську стать, планують змінити або не планують, але їхня гендерна ідентичність не відповідає статі у паспорті. Географія проекту охоплює 12 областей України і на сьогодні подібне дослідження є єдиним в Україні.

У прес-конференції візьмуть участь:
Ганна Довгопол – голова ГО «Інсайт»;
Тимур Лисенко – координатор програми по роботі з трансгендерами ГО «Інсайт»;
Фелікс Тружніков – лікар, психіатр-сексопатолог;
Володимир Яворський – виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

З питань акредитації звертайтеся:
за телефонами: +38 063 977 03 67 (Катерина Іванова), +38 063 70 55 812 (Тимур Лисенко) або ел. адресою insight.ukraine@gmail.com.

Додаткову інформацію Ви можете знайти на сайті ГО «Інсайт» www.insight-ukraine.org.ua


hiddenbehind: (meagain)
Инна Ирискина: «Сменить пол решалась десять лет»
27.01.2010, 14:08 // Ольга Керц, газета «Новая»
«Когда мне было 13 лет, я впервые примерила мамино платье. Подсознательно понимала, что это плохо, ведь была мальчиком. Только спустя десять лет я узнала о транссексуализме, хотя долгое время не могла даже представить, что могу появиться в дамских нарядах на работе. Сейчас сотрудники, родственники, друзья называют меня Инной. Хотя по паспорту я все еще мужчина, в ближайшее время сделаю операцию и стану полноценной женщиной».

Полный текст статьи здесь: http://novaya.com.ua/?/articles/2010/01/27/140804-9

Газета вышла сегодня, в бумажном варианте в отличие от сетевого есть ещё моё фото - вот это как на аватарке.

ЗЫ: при входе на страничку у меня ругается антивирус, так что будьте бдительны. Надеюсь, это исправят, а вообще текст в ближайшее время будет на сайте Инсайта.

ЗЮ: собственно уже: http://insight-ukraine.org.ua/node/174
hiddenbehind: (girl)
Вышел декабрьский номер журнала ШО, главная тема которого - коллективное интервью представителей ЛГБТ. От лица Т выступила ваша покорная слуга :). Про то, что написали на обложке, я лучше промолчу - [livejournal.com profile] dadakinder, готовивший материал, говорит, что не имеет к этому отношения, и у меня нет оснований ему не верить. К счастью, сам текст не пострадал и опубликован в том виде, в каком я его получала на вычитку.
Журнал продаётся в киосках прессы на территории Украины. Как только текст собственно интервью появится в сети - напишу отдельно.
hiddenbehind: (meagain)
Да, именно что обещанного три года ждут :).
Выложила наконец-то передачу НТН "Правда жизни" с моим скромным участием:
http://www.ex.ua/view/307621
А также ихнюю же недавнюю передачу об однополых семьях: http://www.ex.ua/view/307902
Объём файла там и там около 125 Мб. Качать можно прямо с сайта (UA-IX) или через торрент (по крайней мере ссылка такая есть, сама не проверяла).

И, поскольку были уже прецеденты: а) файлы на этом сайте доступны только из России и Украины (вероятно, этот вопрос будет решён со временем) и б) передачи на украинском языке (но кроме ведущих большинство участников говорят по-русски).

Вообще, если всё будет нормально, я планирую туда и дальше выкладывать всякое редкое видео по части ЛГБТ (в первую очередь Т). Так что кому интересно - следите.
hiddenbehind: (girl)
Копирую сюда своё высказывание с одного форума:

Как последовательная сторонница операционализма и квантовой психологии, скажу, что для меня
смысл транзишена - в обретении и/или реализации некоторых свойств и качеств, которые, так уж совпало, традиционно считаются женскими. При этом ярлычок "я женщина" для меня скорее следствие этих качеств, а не наоборот. Ну т.е. "я такая-то и хочу быть ещё такой-то - значит, я женщина; кто не согласен - идите лесом", а не "я женщина - значит, я должна быть такой-то и такой-то".

December 2016

S M T W T F S
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
2526272829 3031

Syndicate

RSS Atom

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Sep. 22nd, 2017 05:02 pm
Powered by Dreamwidth Studios